“Ми на острові Сальткрока” Астрід Ліндґрен – це літня історія, повна кольорів та відпочинку. Тут багато гумору, емоцій чи зустрічей з людьми – без смартфонів, Інтернету та сучасних технологій. Зустрічей віч-на-віч, слово в слово. Прекрасний світ, у який, після прочитання книги, хотілося б потрапити кожному.
Твори, в яких розповідається про відпочинок, читаються так само добре влітку, як і в будь-яку іншу пору року. Вони або ідеально вписуються в панівну атмосферу, або допомагають перетривати холодніші та коротші дні, даючи надію на довгоочікувані сонячні канікули. Саме такою для мене є ця книга.
“Ми на острові Сальткрока”, Астрід Ліндґрен
- ОРИГІНАЛЬНА НАЗВА: Vi på Saltkråkan
- ІЛЮСТРАЦІЇ: Тетяна Філатова
- ВИДАВНИЦТВО: Видавництво Рідна Мова | ridna-mova.com
Перед тим, як розказати трохи про твір, на жаль, змушена зазначити, що українське видання цієї книги (Видавництво Рідна Мова) – просто нікудишнє! Не вчитуючись глибоко у текст (бо насправді знаю його дуже добре) я натрапила на майже 15 помилок. І боюсь, що справжній знавець української мови (яким я не є), віднайшов би більше.
Третина із них – поганий переклад. Наприклад, вживалися імена, яких не має у творі, або переплутані особи, які говорили. Інші помилки – граматичні та банально пропущені літери у словах. Склалося враження, що книгу віддали у друк без фінальної вичитки коректором.
Дуже сподіваюся, що колись буде перевидання твору, бо хочеться мати на поличці гарно відредагований екземпляр, який не соромно читати дітям. А поки просто НЕ РАДЖУ витрачати майже 300 грн на таку якість.
А тепер повернуся до нашого улюбленого твору від Астрід Ліндґрен…
Кожен з нас шукає ідеального способу провести відпустку, щоб набратися сил на цілий рік. Хтось їде на море, обирає шикарні курорти та нескінчені екскурсії. А комусь більше хочеться поїхати за місто – трохи далі від цивілізації, комп’ютерів та мобільних телефонів. Зануритися у такий актуальний зараз slow life та повністю відчути всю життєдайність природи. Згадаємо, що навіть кілька десятиліть тому, коли ще не було такого активного життя, як сьогодні, канікули у бабусі в селі завжди були омріяним відпочинком дітей.
Саме так зробив тато Мелькерсон, який зняв старий будиночок на острові Сальткрока. Початок, як і в житті часто буває, був нелегким: холодний дощ, зламана піч, дірявий дах, маленька надокучлива сусідка і повне розчарування. Але потім ставало тільки краще: щоденні пташині співи, купання в морі, розпалювання багаття, лазіння по деревах, похід на пасовище за молоком, намагання повернути красу старої ферми та тварини, багато тварин: не тільки собаки, корови, ягнята та оси, а й ручний ворон, власний кролик і навіть тюлень!
Кожен із родини знайшов щось для себе на Сальткроці. Мелькер – необмежений простір, щоб показатись у своїх улюблених чоловічих справах (хоча це зазвичай для нього закінчувалося погано). Малін – мир і романтичну красу природи. Йоган і Ніклас – компанію до шалених пригод, а наймолодший Пелле – улюблені тварини.
Мрія родом із дитинства
«Ми на острові Сальткрока» це – тепла, жартівлива та меланхолічна історія про життя, його світлі та темні сторони. Книга про подолання втрат і страху, а також про важливість дружби. Це безумовно розповідь для всіх (не тільки для юних читачів), адже хто б не хотів знову зануритися у морі безтурботного дитинства?
Зізнаюсь, що Сальткрока із малечку був моїм омріяним місцем: море, ліс, мир, тиша, мало людей і ця необмежена свобода. Я роками шукала для себе такий “острів” і досі його не знайшла. Інколи у гірських подорожах мені здається, що там є щось дуже близького та подібного до Сальткроки, але не зовсім ще те. Тож я продовжую розшукувати далі…
Як і будь-яка гарна, класична дитяча література, книга не втрачає своєї чарівності з плином років. Рекомендую з усього серця!
Якщо тобі цікаво читати відгуки про Дитячі Книжки, підписуйся на розсилку блогу ЗАЧИТАНІ! Обіцяю не переказувати зміст книги, але додаватиму цікаву інформацію, яку завжди можна обговорити із малечею.